Зазвичай, оплата послуги пластиковою карткою займає не більше хвилини. Ви вставили картку в термінал, він зчитав її дані, операція схвалена: гроші списані, чек оплачений. Проте, за ті лічені секунди очікування транзакції відбувається активний обмін даними між банками, про який користувачі рідко замислюються. Основні учасники процесу — банк-еквайєр і банк-емітент. Банк-емітент у даному випадку представляє сторону платника (він випустив і обслуговує пластикову карту), а банк-еквайєр — сторону продавця (він надає компанії розрахунковий рахунок і обслуговує термінал, через який проходить оплата).
Що таке банк-еквайєр?
Банк-еквайєр — невід'ємний учасник фінансових транзакцій з використанням пластикових карт. Це сполучна ланка між платником-власником картки і постачальником послуг (товарів), який є одержувачем грошей. Без банку-еквайра неможливий однойменний процес — еквайринг.
Терміном еквайринг описують процес безготівкової оплати товарів і послуг з використанням банківських карток. Крім покупця і продавця в еквайринг беруть участь два банки — з боку покупця і з боку продавця. Що це означає? Банк-еквайєр в цьому ланцюжку відповідає за обслуговування рахунку, на який надходять гроші від клієнтів, а також за роботу терміналу оплати.
Основні функції
Банк-еквайєр — найважливіша ланка в ланцюжку руху грошей. Це кредитна організація, яка організовує процес еквайрингу шляхом постачання торгових точок POS-терміналами, і проводить повний комплекс фінансових операцій, які пов’язані з оплатою товарів і послуг компанії.
До функцій банку-еквайра входять:
- авторизація карти (простими словами, перевірка її дійсності, працездатності і наявності необхідної для розрахунків кількості грошей на рахунку);
- обробка вхідних запитів;
- перерахування отриманих грошей на розрахунковий рахунок компанії, на користь якої здійснено оплату;
- прийом, обробка і відправка документів з інформацією про транзакції;
- складання та поширення стоп-листів з даними про карти, за якими транзакції були відхилені.
Також банк-еквайєр навчає співробітників компанії обслуговувати клієнтів і проводити інші важливі операції. Необхідне для роботи спеціальне обладнання так само надає обслуговуючий банк. Для прийому платежів використовують:
- POS-термінали — стандартний пристрій, який зчитує карту;
- PinPad-панелі;
- касові апарати;
- імпринтер — пристрій, який знімає відбиток з банківської карти платника.
Банк-еквайєр забезпечує можливість безготівкового розрахунку з клієнтами. Робити це можна не тільки офлайн, у торгових точках, але і в інтернеті. Залежно від точки обслуговування (офлайн або віртуальної), еквайринг може бути: торговим, мобільним або здійснюватися за допомогою інтернету.
Схема проведення операцій
Як ми вже зрозуміли, в еквайринзі задіяні чотири учасники: покупець, продавець, банк-еквайєр і банк-емітент.
Схема транзакції виглядає так:
- Власник картки, він же покупець, надає пластикову карту для оплати, користуючись спеціальним обладнанням.
- Термінал зчитує дані і направляє запит банку-еквайєру.
- Банк-еквайєр робить запит на авторизацію потрібної суми в банк-емітент через платіжну систему.
- Банк-емітент перевіряє карту на валідність, наявність обмежень на операції, статус — блокована, вкрадена, скомпрометована і т. п., на наявність необхідної суми на рахунку.
- Якщо прийшла позитивна відповідь, банк-еквайєр підтверджує авторизацію і проводиться оплата.
- При негативній відповіді операція відхиляється.
- Гроші на рахунок продавця надходять протягом 1-2 робочих днів від банку-емітента.
Якщо оплата відбувається онлайн з використанням інтернет-еквайрингу, то схема повторюється з тією різницею, що POS-термінал не потрібен, оскільки:
- клієнт обирає на сайті опцію оплати картою;
- відбувається переадресація на захищену платіжну сторінку;
- клієнт вводить реквізити карти;
- відправляється запит в банк-емітент;
- при успішній авторизації відбувається безпосередньо продаж;
- банку-еквайєру відправляють кліринговий файл;
- оформлюється звіт про проведення транзакції;
- покупця перенаправляють на сторінку магазину.
Хто платить за еквайринг?
Послуги еквайрингу не безкоштовні. Обслуговуючий банк встановлює комісію за наданий сервіс. Оплачує її не клієнт, а компанія-продавець товарів та/або послуг.
Вартість обслуговування складається з декількох чинників. На розмір комісії впливають:
- вид еквайрингу;
- напрямок діяльності компанії (наприклад, для продавців побутової техніки комісії на порядок вище, ніж для бізнесу, який співпрацює із закладами громадського харчування);
- оборот бізнесу (прямо пропорційний розміру комісії);
У запропоновані тарифи банк закладає всі супутні еквайрингу витрати: забезпечення безпеки платежів, обладнання, навчання співробітників компаній-клієнтів, покупка ліцензій для роботи з платіжними системами. Проте, перераховані витрати — це лише верхівка айсбергу.
Що ще включено в комісію за еквайринг:
- витрати банку-еквайра на розрахунки з платіжною системою (Visa, Mastercard та ін.) — від 0,1 до 0,2% за транзакцію;
- комісія від еквайра на користь банку-емітента — 0,7-2,4%.
Комісія банку-емітенту (interchange) — найбільш витратна частина еквайрингу. Вона становить до 80% від усієї комісії еквайра. Розмір комісії встановлюють платіжні системи. Отриманими грошима банки-емітенти фінансують програми лояльності.
Вибір банку-еквайра
За підрахунками світових провідних експертів, на еквайрингові витрати бізнес щомісяця витрачає до 2% прибутку. Однак, якщо відмовитися від оплати картами, то це означає втрату значної частини клієнтів: з кожним роком все більше людей з різних причин роблять вибір не на користь готівки. Чималі витрати на обслуговування еквайрингу хотілося б компенсувати якісним сервісом. Тому ретельний вибір постачальника послуг особливо актуальний.
- Почати потрібно з вибору типу еквайрингу.
Нагадаємо, компаніям доступні торгові, мобільні сервіси та еквайринг в інтернеті.
Мобільний еквайринг — доступна альтернатива торговому. Замість POS-терміналів для прийому платежів використовують гаджет з виходом в інтернет і з встановленим на смартфон додатком з функцією проведення платежу (надається банком-еквайром). Для підтвердження транзакції покупець розписується на екрані пристрою або вводить PIN-код. Чек відправляється по SMS або електронною поштою.
Інтернет-еквайринг — оптимальне рішення для магазинів, постачальників послуг, які взаємодіють з цільовою аудиторією онлайн.
- Наступний етап — вивчення тарифів.
- Також зверніть увагу, що входить в послуги банку.
- Уточніть, яке обладнання надає еквайєр та чи проводить він навчання співробітників по користуванню терміналами.
- Вивчіть перелік платіжних систем, з якими працює банк.
- Уважно вивчіть договір, перевірте фінансові умови співпраці.
Спосіб прийому оплати також залежить від специфіки регіону присутності компанії, типу пропонованих товарів і послуг та інших нюансів діяльності. Без ретельного аналізу не можна сказати точно, який тип еквайрингу і в якому банку підійде конкретному бізнесу. На вибір кращого способу оплати також впливає концепція розвитку компанії і ситуація на ринку запропонованих товарів або послуг.
При виборі банку уточніть, чи організація має право надавати еквайрингові послуги. Для того, щоб стати еквайєром, банк повинен відповідати ряду вимог:
- мати ліцензію;
- організувати процес безготівкових платежів;
- мати можливість забезпечити безперебійну роботу обладнання.
Практично всі великі банки надають послуги еквайрингу. Наявність власного процесингового центру для обробки платежів — не обов'язкова. Якщо свого центру банк не має, то він використовує послуги посередників — спеціалізованих сервісних організацій.
Укладення договору з банком-еквайєром
Коли ви визначитеся з постачальником і оберете саме бажане із запропонованих послуг, починається безпосередньо етап підключення. Вам необхідно:
- Відправити заявку в банк.
Найчастіше це можна зробити онлайн, заповнивши нескладну форму на сайті. Вказати потрібно вичерпні дані про замовника послуг: назва, адреса, вид діяльності, обороти. Також банк запитує про функціонал, який ви плануєте підключити.
Основні етапи:
- Зв'язатися з представником банку для обговорення умов співпраці.
- Відвідати офіс з оригіналами документів на компанію.
- Відкрити розрахунковий рахунок, на який будуть зараховуватися гроші від покупців.
- Укласти договір.
У документі вказують права та обов'язки сторін, умови співпраці, вартість еквайрингу, тарифи, описується відповідальність за порушення зобов'язань і таке інше.
- Обрати обладнання.
Як правило, банк надає необхідні для роботи пристрої. Якщо у вас вже є своє обладнання, уточніть їхню сумісність з програмними засобами та протоколами передачі даних.
- Встановити і налаштувати комплекс з приймання карт.
Більшість банків виконують встановлення та налаштування обладнання безкоштовно. Також в тарифи включають навчання персоналу прийому платежів.
- Запустити еквайринг в експлуатацію.
Обов'язковий етап після налаштування обладнання — тестування системи, перевірка її працездатності. Майстри проводять пробні операції оплати для виявлення можливих проблем та способів їх усунення.
Документація для укладення договору
При підключенні еквайрингу банк запросить установчі документи на юридичну особу або ВП. Конкретний список визначається постачальником послуг. Як правило, він включає в себе:
- заяву на підключення до еквайрингу ІП або юридичної особи;
- виписку з ЕГРІП / ЕГРЮЛ;
- ІПН;
- картку зі зразками підписів;
- рішення про призначення керівника і головного бухгалтера;
- ліцензію на вашу діяльність (при наявності);
- додаткову документацію на вимогу банку.
На досвіді компанії CrossPay, радимо звернути увагу на те, що укладаючи договір на еквайрингові послуги, компанія зобов'язується здійснювати діяльність відповідно до законів і нормативних актів, що регулюють такі питання. Процес еквайрингу представляють кілька законодавчих актів. Уважно і скрупульозно ознайомтеся із законодавчими аспектами перед початком діяльності.